Рекомендации к 2016/2017 учебному году

Министерство образования и науки предоставило для практического использования методические рекомендации по преподаванию учебных предметов в общеобразовательных учебных заведениях в 2016/2017 учебном году.

Соответствующее письмо Министерства образования и науки №1 / 9-437 от 17 августа 2016 года отправлено управлениям (департаментам) образования и науки областных, Киевской городской государственных администраций, а также Институтам последипломного педагогического образования и руководителям учебных заведений.

В письме даны рекомендации по изложению учебных предметов начальной, основной и старшей школы в 2016/2017 учебном году.

ЗАГРУЗИТЬ РЕКОМЕНДАЦИИ

Хімія

Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеною Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, навчання хімії у школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення.

Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

При викладанні хімії в сучасній школі необхідно посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивченні явищ, процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті, формувати життєву позицію учнів, їх ціннісну орієнтацію засобами хімії, як навчального предмета, шляхом розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва, промислових хімічних процесів, доцільності застосування хімічних продуктів, можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням. Тому формування в учнів правильного уявлення про оточуючі їх хімічні речовини – одна з головних задач шкільної хімії, розв’язання якої може бути систематично та послідовно організовано безпосередньо на уроках хімії. Для більш наочного сприйняття школярами конкретних хімічних речовин та явищ необхідно збагатити учнівський хімічний експеримент елементами ужиткової хімії. Знання про ужиткову хімію знадобляться їм у подальшому житті при використанні речовин і матеріалів у повсякденні.

Згідно наказів Міністерства освіти і науки кількість годин на тиждень для вивчення хімії у 2016/2017 навчальному році:

7 клас	8 клас	8 клас (поглиблене вивчення хімії)	9 клас	9 клас (поглиблене вивчення хімії)	9 клас (спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)
1,5	2	4	2	4	1,5

*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/2010 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

10 клас			11 клас
рівень стандарту	академічний рівень	профільний рівень	рівень стандарту	академічний рівень	профільний рівень
1	1	4	1	2	6

Адміністрація навчального закладу може виділяти додаткові години на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів за рахунок годин варіативної складової.

Навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також, за рахунок збільшення годин, окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

У 2016/2017 навчальному році вивчення хімії здійснюватиметься за такими програмами:

7 і 8 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585, розміщена на сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

9 клас – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

8 клас з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії (http://mon.gov.ua/content/Освіта/ximiya(1).pdf);

9 клас з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» – К.: Вікторія, 2009;

10-11 класи, рівень стандарту – Програма з хімії для 10–11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від14.07.2016) (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html)

10-11 класи, академічний рівень, профільний рівень, поглиблене вивчення – «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу. Вчителі на власний розсуд можуть обирати послідовність розкриття матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка. Обласні, районні та міські методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителями навчальних годин у межах тем.

Під час планування вивчення теми вчителям необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів), що передбачені в кожній темі. Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити методичні підходи до проведення навчальних занять, підібрати адекватні завдання для поточного оцінювання, контрольних робіт.

У 2016/2017 навчальному році у 8 класі продовжується вивчення хімії за новою навчальною програмою. Звертаємо увагу, що наказом МОН України від 29.05.2015 № 585 затверджено оновлену редакцію програми.

Під час викладання хімії у 8 класі вчителю необхідно враховувати, що змінено логіку викладення навчального матеріалу порівняно з попередньою програмою. На початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок і будову речовин. Вивчення будови атома дає змогу пояснити причину явища періодичності зміни властивостей хімічних елементів і їхніх сполук, розкрити на вищому теоретичному рівні поняття валентності елементів у хімічних сполуках, з’ясувати електронну природу ковалентного та йонного хімічних зв’язків, розглянути поняття про ступінь окиснення та ознайомити з правилами його визначення у сполуках. Така послідовність має сприяти більш усвідомленому складанню учнями хімічних формул сполук, прогнозуванню їхніх властивостей.

У наступній темі «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» формується поняття про кількість речовини та одиницю її вимірювання – моль. Учні вчаться обчислювати молярну масу, молярний об’єм газів, відносну густину газів. Абстрактні поняття про атоми і молекули набувають реальних кількісних характеристик. Засвоєння знань з теми допоможе учням зрозуміти кількісні відношення між речовинами у хімічних реакціях (добирання коефіцієнтів) і полегшити кількісні розрахунки за хімічними рівняннями.

Далі вивчається тема «Основні класи неорганічних сполук», яка має переважно фактологічний характер. За такої послідовності тем вивчення неорганічних речовин нині набуває теоретичного підґрунтя, яке становлять періодичний закон, будова речовин, кількісні відношення в хімії. Хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, а в практичній частині програми є змога поступово перейти від простих до складніших хімічних реакцій і розрахункових задач.

У зв’язку з такою структурою курсу 8 класу посилюється методична увага до повторення вивченого в 7 класі, яке не може бути формальним, бо ним забезпечується сприйняття наступної теоретичної теми. У переліку питань, що їх винесено на повторення, у програмі не згадуються оксиди, кислоти й основи, хоча названо кисень, воду й реакції розкладу і сполучення. Тому вчителям слід звернути увагу на вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, у яких ідеться по суті про реакції простих речовин, перетворення їх на оксиди і взаємодію останніх з водою з утворенням гідратів, тобто про генетичні перетворення речовин, які докладно буде пояснено при вивченні речовин різних класів.

Основна методична орієнтація навчання хімії залишається та сама, яку передбачено державним освітнім стандартом, -- реалізація компетентнісного, діяльнісного й особистісного підходів.

Предметну компетентність розглядають як цілісне, багатокомпонентне утворення, основними складниками якого є ціннісний (мотиваційний), знаннєвий (пізнавальний) і діяльнісний (поведінковий).

Предметна компетентність як проекція компетентностей вищого рівня -- загальнопредметних і ключових -- формується засобами навчального предмета, але не як наслідок засвоєння лише теоретичних знань і оцінних суджень, вона є результатом особистісного досвіду учня із застосування цих знань і усвідомлених цінностей. Водночас власне наукові знання створюють фундаментальну когнітивну основу формування предметних компетентностей учнів. Це відповідає значенню наукових знань -- провідного компонента хімії як науки і навчального предмета. Особистісний практичний досвід з’являється в результаті виконання лабораторного, домашнього експерименту, навчального проекту, обробки отриманої інформації, інтерпретації здобутих даних, різноманітних розумових операцій зі змістом навчального матеріалу тощо. Усе засвоєне в теорії і на практиці має пройти стадію рефлексії й бути належно оціненим учнем з позицій загальної культури, проблем людства, особистого життєзабезпечення.

З погляду компетентнісного підходу шлях створення кожним учнем власного освітнього продукту вбачається таким: вивчається певний теоретичний об’єкт (у хімії це хімічні явища¸ речовини, матеріали, реакції, теорії, закони, поняття, хімічна мова тощо); на практиці засвоюються способи діяльності з цим об’єктом (у хімії – – це уміння і навички з проведення лабораторного експерименту, безпечного поводження з продуктами хімічного виробництва, наприклад, засобами хімічного захисту рослин, засобами побутової хімії, з обробки інформації хімічного характеру тощо, а також з використання розумових операцій); у процесі рефлексії учнем визначається особисте ціннісне ставлення до об’єктів і способів діяльності з погляду світорозуміння, збереження природи, здоров’язбереження. Отже, в центрі перебуває теоретична, практична, рефлексивна діяльність учня, а завдання методики навчання полягає у створенні навчального середовища, в якому така діяльність може безперешкодно виявитися, і очікуваний освітній продукт -- утворитись.

Переважною ознакою методів навчання, які можна використати для реалізації компетентнісного підходу, визнано активну діяльність учнів як суб'єктів педагогічного процесу, серед форм пріоритетними є групова й індивідуальна робота.

Про опанування учнем предметної компетентності свідчить його здатність вмотивовано діяти з позицій законів, принципів певної науки та відповідати за свої дії, тобто засвоєні знання і вміння з предмета є основою певних дій, але вектор цих дій визначається ціннісними орієнтаціями учня, ставленням до проблем, що їх треба розв’язувати, розумінням того, які саме знання і вміння слід для цього докласти.

Компетентність виявляється в діяльності. Якщо ми маємо оцінити компетентність, треба поставити учня в умови, що потребують виявлення цієї компетентності. З найбільшою повнотою компетентності виявляються в роботі над навчальними проектами.

Саме під час виконання проекту учні мають змогу реалізації всіх компонентів предметної компетентності: знаннєвого (зрозуміти, розпізнати, назвати, розрізнити, навести приклади, записати, пояснити); діяльнісного (планувати діяльність, вести спостереження, визначати, описувати і характеризувати об’єкти і явища, проводити обчислення, складати формули, аналізувати і порівнювати, встановлювати залежність, виготовляти препарати для дослідження, дотримуючись правил поводження з лабораторним обладнанням, реактивами, матеріалами тощо, використовувати набуті знання і прогнозувати вплив відповідних дій на довкілля і соціум); ціннісного (розпізнати і виокремити критерії, усвідомити їх, обговорити, оцінити відповідність висновків фактичним даним, висловити обґрунтоване судження, аргументувати, доводити, захищати свої погляди, узагальнювати).

Знаннєвий компонент, з огляду на вимоги навчальної програми, має бути присутній повною мірою у проектах будь-якого виду. Елементи діяльнісного компонента реалізуються залежно від типу навчального проекту. Наприклад, уміння планувати діяльність, вести спостереження, визначати, описувати і характеризувати об’єкти і явища формуються при виконанні майже кожного проекту; а вміння виконувати певні дії, виготовляти препарати для дослідження, дотримуючись правил уміло поводитися з лабораторним обладнанням і реактивами, -- лише під час дослідницьких, практико-орієнтованих чи творчих (наприклад, у разі проведення дослідів під час вечорів з хімії). Виявлення елементів ціннісного компонента відбувається лише під час спілкування з учнем, захисті (презентації) результатів його роботи на загал, а усвідомлення ним важливості правильного використання знань і ставлення до дій, що виконуються, виявляється в реальних вчинках, які можуть бути віддалені у часі і які, на жаль, не завжди можна побачити.

У навчальній програмі з хімії наведено орієнтовні теми проектів, які учитель або учні можуть заміняти власними. Тривалість проекту залежить від мети і завдань, які ставить учитель або учень.

Наприклад, ігрові або творчі проекти є короткострокові (проводяться протягом навчальної теми) і ті, що потребують тривалої підготовки як з боку вчителя (вибір теми, поділ учнів на групи, постановка завдань перед кожною групою), так і учнів (виконання завдань, координація роботи, підготовка презентації). Практико-орієнтовані проекти, які неможливо провести без залучення матеріальної бази (друку листівок, виготовлення буклетів), якої немає в кабінеті хімії, також є короткостроковими.

Прикладом довгострокового проекту є дослідження зміни показників природного об’єкта в часі (дослідницькі проекти), він проводяться якщо не кілька років, то хоча б кілька сезонів.

Групові міні-проекти можна провести під час уроку: якщо є достатня кількість друкованих інформаційних джерел (або можливість провести урок у комп’ютерному класі з виходом в Інтернет) — вони будуть інформаційні; при вивченні властивостей класу речовин — дослідницькі.

Виходячи з цього, захист (презентація й обговорення) результатів роботи учнів мають проводитися або під час спеціально відведеного уроку або у відведений час на уроці з певної теми. У календарно-тематичному плані надається година для розгляду навчальних проектів, які не були презентовані протягом року під час вивчення відповідних тем.

У навчанні хімії, як і інших предметів, компетентності розглядаються як результат навчання учнів, тому перед учителем постає потреба планомірного формування компетентностей засобами навчального матеріалу з предмета. Планувати таку методичну роботу слід заздалегідь, відобразивши її в такому обов’язковому документі, як календарно-тематичний план. Такий план, розроблений на компетентнісній основі, видрукувано в журналі «Біологія і хімія в рідній школі», № 4.

За основу характеристики компонентів предметних компетентностей учнів з хімії в цьому плані взято вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, сформульовані в навчальній програмі для основної школи. Предметні компетентності, яких має набути учень у результаті навчання, у програмних вимогах виражено у формі пізнавальних дій на різних когнітивних рівнях. Ці вимоги у плані згрупувані за складниками компетентностей:

знаннєвий - учень називає, формулює, записує, пояснює, наводить приклади, знає і розуміє;

діяльнісний - учень розпізнає, розрізняє, описує, складає, порівнює, аналізує, класифікує, характеризує, встановлює, визначає, виконує, проводить, обчислює, планує, прогнозує, спостерігає, дотримується правил, виготовляє, уміло поводиться, використовує;

ціннісний - учень усвідомлює, обговорює, критично ставиться, оцінює, висловлює судження, обґрунтовує судження, робить висновки.

Слід усвідомлювати, що поділ предметної компетентності на знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники не є абсолютним, деякі навчальні дії стосуються кількох компонентів одночасно. Наприклад, класифікація речовин за формулами є виявом теоретичних знань про їхній склад і властивості, а лабораторна ідентифікація речовини потребує застосування цих знань, є виявом діяльнісного складника компетентності.

Визначення компонентного складу компетентностей має на меті полегшити методичну роботу з формування предметних компетентностей учнів, діагностики й оцінювання навчальних досягнень учнів, оскільки до кожного складника поелементно можна добрати адекватні завдання. Для знаннєвого компонента це можуть бути завдання репродуктивного характеру, для діяльнісного – творчого, для ціннісного – ситуативні (контекстні) завдання.

Календарно-тематичний план з хімії у пропонованій формі слугуватиме успішній методичній реалізації компетентнісного підходу як концептуального у навчанні хімії.

Хімія – наука теоретично-експериментальна, тому важлива роль у її вивченні належить хімічному експерименту, який виступає джерелом знань про речовини і хімічні реакції, ознайомлює учнів з методами науково-хімічних досліджень, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмету та є важливою умовою активації пізнавальної діяльності школярів. Але останнім часом, у зв’язку з відсутністю реактивів і обладнання, дедалі актуальнішим стає питання про використання в шкільному курсі хімії домашнього хімічного експерименту.

Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.02.2012 № 1/9-72 наведено інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27214/).

Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 9-11 класах містяться у відповідних листах Міністерства за 2009-2011 роки.

В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти . Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється, друкується в інформаційному збірнику міністерства освіти і науки України та розміщується на сайтах Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).

Фізика

У 2016/2017 навчальному році навчання фізиці у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7-8 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585
(http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005 (http://mon.gov.ua/content/Освіта/fizyka.pdf);

8 клас з поглибленим вивченням фізики – Фізика. 8-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики, 2013 рік (http://mon.gov.ua/content/Освіта/fizika(1).pdf);

9 клас з поглибленим вивченням фізики – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» – К.: Вікторія, 2009;
(http://mon.gov.ua/content/Освіта/fiz-8-9.pdf );

10-11 класи – Фізика. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень – К., 2010, з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html)

Звертаємо увагу, що до навчальної програми з фізики для 10-11 класів рівня стандарту внесено зміни. У змістовій частині зміни спрямовані на:

- уточнення обов’язкових понять курсу шляхом вилучення несуттєвих (застарілих, другорядних) понять або тих, що дублюють одне одного, або дублюють зміст базового курсу 7-9 кл.;

- перенесення деяких змістових питань міжпредметного характеру до «навчальних проектів», що передбачає інтеграцію знань, ознайомлення з ними у творчій, груповій роботі;

- скорочення кількості обов’язкових лабораторних робіт;

- розширення тематики рекомендованих робіт фізичного практикуму.

У зміст навчальної програми з фізики рівня стандарту внесено орієнтовні теми навчальних проектів і зазначено кількість навчальних годин, що виділяється на цей вид навчальної діяльності учнів.

Оскільки на рівні стандарту курс фізики обмежується обов’язковими результатами навчання, тобто мінімально необхідними знаннями, які мають головним чином світоглядне спрямування, вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки конкретизовані (спрощені) згідно основної мети курсу.

Внесено зміни й уточнення до пояснювальної записки щодо реалізації компетентнісного підходу до навчання фізики в старшій школі.

Звертаємо вашу увагу на те, що питання релятивістської механіки, які на рівні стандарту вивчалися окремим розділом, перенесені частково в розділи «Динаміка» та «Атомна і ядерна фізика».

У розділ «Динаміка» у частину змісту включено «основні положення спеціальної теорії відносності»; у частину державних вимог - наводить приклади, які підтверджують справедливість спеціальної теорії відносності; формулює основні положення спеціальної теорії відносності; обґрунтовує історичний характер виникнення й становлення теорії відносності; пояснює значення теорії відносності в сучасній науці й техніці; робить висновки про зв'язок фізичних характеристик тіл і явищ із властивостями простору й часу.

У розділ «Атомна і ядерна фізика» у частину змісту включено «взаємозв'язок маси та енергії»; у частину державних вимог - може розв’язувати задачі, застосовуючи формулу взаємозв’язку маси та енергії.

Оскільки питання розділу " Релятивіська механіка" частково перенесено до 11 класу, то впровадження оновленої програми з фізики для 10-11 класів здійснюватиметься поетапно: у 10 класах починаючи з 2016/2017 навчального року, в 11 класах починаючи з 2017/2018 навчального року.

У програмах академічного і профільного рівнів зі змісту програм вилучено питання, що наведені у дужках.

У таблиці наведено кількість годин, що пропонується для навчання фізики у відповідному класі з урахуванням рівня її вивчення, мінімальну кількість тематичних та лабораторних робіт, що оцінюються.

Клас/ рівень вивчення		Річна кількість годин за навчальними планами та програмами	Кількість годин на тиждень	Мінімальна кількість тематичних оцінювань	Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються
7		70	2	4	4
8		70	2	4	4
9		70	2	4	4
8 клас з поглибленим вивченням фізики		140	4	6	6
9 клас з поглибленим вивченням фізики		140	4	6	6
10	Стандарту	70	2	4	4
	Академічний	105	3	4	4
	Профільний	210	6	6	6
11	Стандарту	70	2	5	4
	Академічний	105	3	6	4
	Профільний	210	6	6	6

Здійснюючи календарно-тематичне планування навчального матеріалу для 7-11 класів, учитель має право самостійно перерозподіляти кількість годин на вивчення теми або розділу, але не за рахунок вилучення одних тем чи розділів на користь інших; змінювати послідовність вивчення тем (розділів) або питань у межах окремої теми (розділу), але так, щоб не порушувалася структура й логічна послідовність під час вивчення навчального матеріалу. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Оцінювання навчальних досягнень учнів 7-8 класів, здійснюється відповідно до Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1222 від 21 серпня 2013 року. При цьому слід враховувати, що упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання: з оцінювання предметних знань, умінь і навичок до оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.

Обов’язковою складовою системи навчання фізики є шкільний фізичний експеримент, який забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт, фізичного практикуму, дослідницьких навчальних проектів, домашніх дослідів і спостережень тощо.

Згідно з новою навчальною програмою для основної школи спрощено вимоги до обов’язковості виконання й оцінювання фронтальних лабораторних робіт. Кількості лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем. Обов’язковою для виконання всіма учнями класу є як мінімум одна фронтальна лабораторна робота (на вибір учителя) у кожному розділі програми. Залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, об’єднувати кілька робіт в одну, доповнювати їх індивідуальними додатковими завданнями, використовувати інші можливі варіанти. Окремі лабораторні роботи можна виконувати за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом із тим модельний віртуальний експеримент повинен поєднуватися з реальними фізичними дослідами і не заміщувати їх повністю. Оцінки за лабораторні роботи виставляються в класному журналі під датою їх проведення.

Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими видами навчальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди й спостереження, навчальні проекти, конструювання, моделювання тощо), що дають змогу їх виявити. Учень, який був відсутній на уроці на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота, що підлягає обов’язковому оцінюванню, не зобов’язаний відпрацьовувати її в позаурочний час, оскільки упродовж вивчення теми він може проявити свої експериментальні уміння й навички в інших видах діяльності. Отримані при цьому оцінки враховуються при виставленні тематичної.

Здійснення переходу до компетентнісної моделі навчання передбачає принципово нове цілепокладання у педагогічному процесі; визначення та оцінювання результатів навчання через ключові та предметну компетентності учня; запровадження компетентнісно орієнтованих форм і методів навчання. Необхідно використовувати такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки яким забезпечується мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.

Одним із ефективних засобів формування компетентностей є проектна діяльність. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Учитель здійснює управління цією діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач.

У програмах академічного і профільного рівнів не вказані теми навчальних проектів, що надає право учителю організовувати і впроваджувати цей вид роботи на свій розсуд.

Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. У проектній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання.

Оскільки виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то найвищої оцінки за такі види роботи може заслуговувати учень, що не лише виявляє знання, а й демонструє здатність і досвід ефективного застосування цих знань у запропонованій йому штучній ситуації. Окрім оцінювання продукту проектної діяльності, необхідно відстежити і його психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його наслідки.

У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні тематичної оцінки.

Виконання деяких навчальних проектів передбачає інтеграцію знань і носить міжпредметний характер. Оцінки за виконання таких проектів, за рішенням методичного об’єднання учителів природничих предметів, можуть виставлятись учням одночасно з декількох предметів, або, залежно від змістового розподілу між виконавцями проекту, одним учням за біологічну(хімічну) складову, іншим – за фізичну.

Розв’язування фізичних задач – ще один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з фізики. Треба підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях, щоб учні розв’язуючи їх, могли добирати факти й знання із різних розділів фізики і суміжних наук для пояснення явищ; демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь; встановлювати зв’язок між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію; застосовувати фізичні моделі, дослідницькі стратегії; виявляти дослідницькі уміння; оцінювати свої дії і рішення; демонструвати готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях.

Потребує уваги з боку вчителя використання у навчальному процесі таких навчальних засобів, як цифрові вимірювальні комплекси, цифрові мікроскопи тощо. Зазначені засоби дають можливість доповнити більшість шкільних демонстрацій аналітичним матеріалом, удосконалити їх методику використання, підвищити точність більшості вимірів. Використання цих засобів також сприяє формуванню в учнів умінь аналізувати отриману інформацію і представляти її у вигляді графіків та таблиць; створює умови для додаткової мотивації учнів до здійснення дослідницької діяльності і застосовування технології STEM орієнтованої освіти, тобто навчання через власні дослідження учнів. Освітнім результатом є формування уміння використовувати набуті знання не тільки у галузі фізики а й у інших споріднених предметах, що є необхідним фактором для формування компетентностей важливих для життя. Для підтримки напрямку навчальних досліджень учнів створено окремий україномовний ресурс Міжпредметного лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України» «МАНЛаб» (http://manlab.inhost.com.ua). Ресурс містить значну кількість методичних розробок, відеозаписів експериментів, лекцій та пропозицій для співпраці у плані безкоштовної допомоги по здійсненню учнівських досліджень.

З метою підвищення якості викладання предмету в школі опосередковано через Національний центр «Мала академія наук України» протягом 2016-2017 років реалізується програма стажування учителів природничих предметів у міжпредметному лабораторному комплексі «МАНЛаб» з подальшою участю у міжнародних наукових школах на території Швейцарії (CERN), Німеччини (XLab), США (ANL), Ізраїлю (Університет Вейцмана). Умови проходження стажування опубліковані на сайті Національного центру МАНУ (http://man.gov.ua) .

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлюються на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань» тощо.

У нагоді учителям стануть такі інформаційні ресурси:

http://www.nas.gov.ua

http://kyivenergo.ua/shco_take_energoefektivnist

http://7chudes.in.ua/

http://www.expocenter.com.ua/

Новини НВК№1

вторник, 23 августа 2016 г.